Пояс вірності: правда чи вигадка? (13 фото)

Про цей предмет знають усі, але мало хто ризикне приміряти... Пояс вірності — пристрій, який носили жінки у середні віки, щоб забезпечити вірність чоловікові.





Це моторошне пристосування часто згадується в популярній культурі як екстремальний метод забезпечення вірності.



Жіноча фігурка з поясом вірності.

То що таке пояс вірності і чи справді жінки носили його?





Вважалося, що пояси повинні були контролювати неконтрольовану жіночу розбещеність, коли лицарі відправлялися в битви, паломництва або хрестові походи.



Пояс вірності з експозиції музею фортеці Хоензальцбург у Зальцбурзі (Австрія).

Лише уявіть, чи можливо носити металевий пояс роками?



У середньовічній Європі будь-яка сексуальна активність, яка не призводила до зачаття, була заборонена і засуджувалась. Крім того, зрада прирівнювалася до злочину, за який жінку могли прилюдно звалювати в смолі та пір'ї, побити і навіть убити.



Фрагмент гравюри "Ганьбовий стовп", Джон Квертлі, 1873 рік "Ганьбовий стовп" встановлювали в людному місці (на центральній площі). у неї бруд, каміння чи зіпсовані продукти.

Якби передбачливий чоловік справді одягав на дружину пояс вірності, він автоматично визнавав би, що його благовірна може піти на зраду. часу.



На німецькій гравюрі XVI століття зображено потворний старий, його дружина в поясі вірності та її молодий коханець з ключем.

Альбрехт Классен, автор книги "Середньовічний пояс цнотливості: процес міфотворчості", розповідав, що подібні пояси вперше згадуються в трактаті про облогові машини Конрада Кізера в 1405 році (поряд із серйозними розділами, автор включив до свого трактату описи явно фантастичних об'єктів, наприклад, плаще -Невидимок).



Пояс вірності з книги "Bellifortis" (1405).

За словами Классена, Кізер був німецьким інженером і художником, і концепція поясу вірності була описана в післямові його трактату. ревності та жіночої підступності):

"Врятуй мене від минулих гріхів, захисти від нинішніх, зміцни від майбутніх. Дай мені утримання від їжі та пиття, пояс вірності цнотливості, чистоту серця та вуст", - молить Бога придворний богослов і вчений Карла Великого Алкуїн.



Пояс цнотливості на гравюрі 1590 року.

Дехто вважає, ніби пояси вірності масово виготовлялися у Флоренції XV століття.

Про пояс вірності, причому латиною, Бокаччо розповідає лише в енциклопедичній книзі "Походження язичницьких богів", описуючи його як символ невинності: під час укладання шлюбу його розв'язує Венера.



Однак існує дуже мало історичних свідчень про те, що пояси вірності були фактичною спідньою білизною в середні віки. Також немає доказів, які б підтверджували їх існування. Недавні дослідження вказують на те, що цей міф, швидше за все, поширили історики XVIII-XIX століть, які прагнули підкреслити відсталість Середньовіччя в порівнянні з їхньою епохою.



"Середньовічний" пояс вірності із замком.

Крім того, сучасні дослідники схильні вірити, що пояси вірності, що збереглися, імовірно відносяться до Середньовіччя, є підробками часів вікторіанської епохи.



Пояс вірності з лондонського Музею науки (за останніми даними, виготовлений у ХІХ столітті).



Пояс вірності з підкладкою з тканини, прикрашений квітковим орнаментом та серцем, пронизаним стрілами.