10 кровожерливих убивць від початку часів до Середньовіччя (11 фото)
Термін «серійний вбивця» виник лише наприкінці ХІХ століття. Але це не означає, що кровожерних убивць не було раніше. З давніх часів існує безліч історій і легенд, що леденять душу, про страшні злочини серійних убивць, на рахунку яких десятки, а іноді і сотні життів. Пропонуємо вам ознайомитись з історіями 10 кровожерливих убивць.
Лю Пенглі
Лю Пенглі був принцом Цзидуна і двоюрідним братом імператора. Він славився своєю жорстокістю. Разом зі своїми соратниками він робив набіги на села і ґвалтував, грабував і вбивав місцевих жителів заради власного задоволення. Було підраховано, що він убив близько 100 людей. Люди жили в страху перед Лю Пенглі. Зрештою про його діяння дізнався імператор, але не став страчувати його, а позбавив титулів та статків.
Анула з Анурадхапури
Жорстокість цієї жінки була породжена її закоханістю. Принцеса Анула вбила свого чоловіка, закохавшись у палацового стражника. Потім вона захопилася теслею і, природно, отруїла свого колишнього коханого. Пізніше принцеса полюбила лісовоза і позбулася тесляра. А потім був придворний священик, який теж сподобався Анулі, і лісовозу довелося отруїти. Зі священиком вона прожила 6 місяців, перш ніж отруїла і його. Це тривало б і далі, якби королеву не скинули з трону і спалили живцем.
Зу Шенатир
Зу Шенатир - один із найперших серійних убивць, відомих історії. Він жив у V столітті до зв. е. у Ємені і був торговцем. На той час криваві вбивства, скоєні високопоставленими членами суспільства, були не рідкістю, тому що становище цих людей легко допомагало їм уникати покарання. І Зу Шенатир не був винятком. Він заманював у свій замок хлопчиків, ґвалтував їх і викидав із вікон. Число його жертв точно не відоме, рахунок йде на десятки. Але одна із жертв серійного вбивці не захотіла миритися зі своєю долею. Молодий чоловік вступив у бій із Шенатиром і заколов його.
Еліс Кітелер
Еліс Кітелер з Кілкенні стала однією з перших жінок, які постали перед судом у Європі за звинуваченням у чаклунстві. Вона нібито вбила своїх перших трьох чоловіків, отруївши їх. А коли четвертий чоловік "відьми" захворів, його діти вирішили, що Еліс отруїла його. Її також звинувачували в тому, що вона відкидала християнство, носила амулети і мала зв'язок з демоном. Суд визнав Еліс Кітелер винною у вбивствах, і її спалили на багатті.
Жіль де Ре
Жіль де Ре був французьким дворянином, доблесним воїном і багатим спадкоємцем. Він бився на полі бою пліч-о-пліч із самою Жанною д'Арк. Але прославився не цим. Жіль де Ре цікавився алхімією та окультизмом, намагався викликати демонів та приносив у жертву дітей. Щойно де Ре викрадав дітей, він із великим задоволенням катував, ґвалтував і вбивав їх. Його улюбленим методом вбивства було обезголовлення, але він також перерізав їм горло, розчленовував їх чи ламав їм шиї. Число його жертв обчислюється сотнями. Але безчинства Жиля де Ре прийшов кінець, коли його спіймали і стратили через повішення.
Петер Штуббе
Петер Штуббе був багатим фермером і жив у Бедбурзі, Німеччина, у XVI столітті. Його багатство та становище дозволили йому стати дуже впливовим у місті та завоювати довіру співгромадян. І це допомогло Петеру приховувати свої диявольські дії. У місті сталися жахливі вбивства людей і великої рогатої худоби, і жителі звинувачували у цьому вовків. Але коли кілька мисливців простежили за тим, кого вони вважали вовком-вбивцею, виявили Штуббе. Він був прозваний перевертнем з Бедбурга, оскільки, за його власним зізнанням, він особисто дав йому здатність перетворюватися на вовка. Його визнали винним у цілій серії злочинів, включаючи вбивства, інцест, канібалізм, зґвалтування та спілкування з демонами, та обезголовили.
Жиль Гарньє
Ще одна історія серійного вбивці, визнаного перевертнем. Жіль Гарньє був самітником і вів самотнє життя на сході Франції. Про нього ходили жахливі чутки, які згодом виявилися правдою. Гарньє вбивав людей, їв їхнє м'ясо і їм же годував сім'ю. Селяни думали, що в околицях водиться вовк-людожер, і вирішили вбити його. Але коли вони натрапили на дивну постать, що схилилася над дитиною, це був зовсім не вовк, а Гарньє. Вбивця був упевнений у тому, що перебуває під заступництвом демонів, що дали йому унікальні здібності до полювання. Суд визнав його винним, і Жіль Гарньє був спалений на багатті 1573 року.
Пітер Нірс
У Німеччині наприкінці XVI століття Пітер Нірс очолював банду злочинців і зрештою скоїв 544 вбивства. Він був заарештований і підданий тортурам у 1577 році, але зізнався лише у 75 вбивствах. Вбивці вдалося втекти, але його знову зловили у 1581 році. Він заявив, що навчився мистецтву невидимості, що нібито спричиняло те, що він так довго уникав ув'язнення. Вважаючи, що він надасть йому надприродні сили, Нірс вчинив багато вбивств для обрядів чорної магії. 24 його жертви були вагітними жінками. Коли Нірса заарештували востаннє, його колесували живцем і четвертували.
Єлизавета Баторі
Єлизавета Баторі народилася у 1560 році у Трансільванії у високопоставленій родині. За свої дії отримала прізвисько «кривава графиня Баторі». 1610 року до двору Габсбургів почали доходити похмурі чутки про масові вбивства молодих дівчат, які нібито відбувалися в Чахтицькому замку, що належав графині. Батори вважала, що кров дівчат допомагає їй продовжити молодість. Батори заарештували разом із її спільниками, і останні роки життя графиня провела в ув'язненні.
Бьорн Петурссон
Бьорн Петурссон був фермером із Ісландії. Коли він був молодий, йому наснився дивний сон: таємничий чоловік запропонував спробувати 18 шматочків людського тіла, а потім показав йому камінь на горі і наказав взяти те, що лежить під ним. Наступного дня юнак знайшов під каменем сокиру і відчув непереборне бажання вбивати. Після цього почали таємниче пропадати городяни та мандрівники. Бйорн зізнався у вбивстві 18 чоловік і був обезголовлений у 1596 році. Пізніше було встановлено, що кількість його жертв набагато перевищувала ту, яку він назвав.











