Анатомія мазохізму — чому деякі люди отримують задоволення від болю (7 фото)
Для людини, як і для будь-якої іншої живої істоти, цілком природно уникати неприємних відчуттів, а особливо болю. Так уже влаштований наш світ — інстинкт самозбереження нерозривно пов'язаний із нашими почуттями. З цієї точки зору існування мазохістів, які насолоджуються болем, є незбагненним. Які механізми змушують людину шукати біль під час сексу і чому вподобання та фетиші тих, кого катують, такі різноманітні?
Варто зазначити, що людей, яким подобається біль як прелюдія до сексу або безпосередньо під час самого процесу, не так уже й багато. Хоча наявна статистика дещо насторожує. У 2014 році було проведено опитування, під час якого дослідникам вдалося поспілкуватися на заборонені теми з 391 людиною з 29 країн світу.
Дивно, але половина опитаних зізналася, що хоч раз у житті брала участь в акті мазохізму, а інша половина повідомила, що бодай раз виконувала роль садиста. Дослідження показало, що серед мазохістів більше жінок, ніж чоловіків — 69% проти 51%, а от серед садистів лідирують, навпаки, представники сильної статі — 45% проти 53%.
Науковці вважають, що причина жіночої прихильності до мазохізму полягає не в любові жінок до болю, а в жіночій ґендерній соціалізації. Те саме можна сміливо стверджувати й про чоловіків з їхніми садистськими схильностями.
Біль та насолода нерозривно пов'язані, і цей союз закладено на рівні біології. Як приклад можна навести біг. Під час пробіжки, а особливо після неї, більшість із нас відчуває певний дискомфорт і навіть справжній біль у м'язах.
Це абсолютно нормальне явище, пов'язане з появою у м'язовій тканині під час кисневого голодування молочної кислоти. Вона є продуктом розпаду глюкози — життєво необхідної для нас речовини. Молочна кислота подразнює рецептори, які через нерви та спинний мозок передають сигнал болю до головного мозку.
Але мозок є не лише аналізатором болю, а й ліками проти нього. Гіпокамп — це невелика ділянка головного мозку, що формою нагадує морського коника. Він виробляє «природні наркотики» — ендорфіни, які допомагають нейтралізувати болісні відчуття. Впливаючи на опіоїдні рецептори в мозку, вони блокують виділення речовин, відповідальних за передачу сигналів болю.
Проте своєрідна анестезія — це далеко не єдина користь від ендорфінів. Паралельно вони впливають на ділянки мозку, відповідальні за пристрасне кохання. Наші внутрішні опіати дуже ефективні, а головне — абсолютно природні.
Інтенсивні фізичні вправи вивільняють ще один знеболювальний засіб — анандамід. Його ще називають bliss chemical — «блаженна речовина». Вона пов'язана з канабіноїдними рецепторами та викликає відчуття, схожі з тими, які людина відчуває під час вживання марихуани.
Але цілком очевидно, що біль буває різним. Навряд чи доцільно порівнювати відчуття від легких ляпасів і ті, що є наслідком ударів палицею. Теорія «поміркованого мазохізму» стверджує, що чуттєве задоволення людина отримує від болю, який мозок розпізнає як безпечний для життя та здоров'я.
Це схоже на прихильність до гострої їжі. Ми відчуваємо в роті та гортані печіння від спецій, але водночас чудово знаємо, що це явище не становить для нас жодної небезпеки. Багато дітей не люблять гостру їжу, але з віком починають входити у смак і нерідко виростають шанувальниками «пікантних» страв.
Практикуючи БДСМ, людина дуже швидко вчиться відрізняти «добрий» біль від «поганого». Удар флоггера, що обпікає шкіру — це добрий біль, контрольований домінантом, а от випадкова судома ноги під час шибарі — це біль поганий, який, можливо, сигналізує про проблему.
У 2011 році науковці провели цікаве дослідження — за допомогою МРТ зазирнули в мозок жінки під час мастурбації. Виявилося, що під час оргазму активізувалися 30 зон, причому кілька з них виявилися ділянками, відповідальними за відчуття болю.
Ще одне дослідження показало, що онкологічні хворі, яким блокували деякі ділянки спинного мозку для зняття нестерпного хронічного болю, втрачали здатність відчувати оргазм. При цьому після відновлення функцій нервової системи разом із болем поверталася й найвища чуттєва насолода. Іноді знеболення не лише усувало негативні відчуття, а й притупляло задоволення.
Це ніяк не свідчить про те, що без болю неможливо отримати повноцінне задоволення. Ці факти водночас підтверджують, що біль і кайф тісно пов'язані не лише на психологічному рівні, а й на цілком матеріальному, фізіологічному.
Ще десятиліття тому прагнення поєднувати біль і сексуальне задоволення вважалося протиприродним. Садистів і мазохістів вважали збоченцями, чия психіка була травмована в дитинстві. Подібна точка зору добре простежується у скандальному фільмі «50 відтінків сірого», головний герой якого — людина зі складною душевною організацією та глибокими душевними травмами.
У Нідерландах якось вирішили перевірити, чи відповідає стереотипна точка зору дійсності, чи нам її просто нав'язували. Для цього психологи попросили заповнити анкети тисячу чоловіків та жінок, які є прихильниками БДСМ, і таку ж кількість консервативних людей обох статей, які й гадки не мали використовувати у ліжку прийоми садомазо.
З'ясувалося, що шанувальники БДСМ виявилися більш екстравертними, упевненими в собі та доброзичливими. Також вони не були схильними до неврозів. Вони більше довіряли своїм партнерам і менше боялися розриву стосунків, ніж звичайні люди. Підсумок — БДСМ-група виявилася психічно благополучнішою.
Щоправда, слід враховувати кілька важливих нюансів, які науковці вирішили не розголошувати. По-перше, поціновувачів жорсткого сексу відібрали на одному спеціалізованому сайті, і, за суттю, вони становили єдину спільноту. А по-друге — контрольна група була в середньому молодшою та мала нижчий рівень освіти.
У всьому світі про мазохізм перестали говорити як про якесь захворювання. Патологією таку практику можуть визнати лише у випадку, коли ігри заходять занадто далеко і починають становити небезпеку. Тому варто пам'ятати, що БДСМ тримається на трьох основних засадах: добровільності, розсудливості та безпеці.








